Цимбалюк Євген Павлович

• 

  Український письменник, журналіст, краєзнавець, Заслужений журналіст України.

  Народився в селі Вовковиї Демидівського району на Рівненщині 16 березня 1962 року в селянській сім’ї. Батьки Павло Харитонович та Марія Степанівна усеньке життя працювали в місцевому колгоспі. Навчався у Вовковиївській середній школі. У 1983 році закінчив філологічний факультет Рівненського державного педагогічного інституту. Після армійської служби, починаючи з 1985 року, працював кореспондентом, заввідділом, заступником редактора млинівської районної газети «Гомін». З 2003 р. працює заввідділом власних кореспондентів рівненської обласної газети «Вільне слово». Окремими виданнями побачили світ його збірки поезій «Вирій» (1990), «Лаври і терни» (1998), повість «Христина» (1991), книжки для дітей «Кролик, який обманув себе» (1991), «Неслухняник» (1994), краєзнавчі дослідження «Млинівщина: погляд у минуле» (1991), «Нариси з історії Млинівщини», краєзнавчий літопис «Млинівщина на межі тисячоліть» (2001), літературний портрет «Ростислав Солоневський» (2000), збірка історичних оповідань «Берег любові - берег печалі» (2004), історичні оповідання «Редут» (2007), історичні оповідання, у співавторстві з Андрієм Бабінцем «Холодний подих монастирської свічки» (2008), історичні оповідання у співавторстві з Віталієм Тарасюком «Поклик древнього дзвона» (2008), історичні есе «Обірвана молитва за Україну» (2010), історико-публіцистичні есе «Пересопницьке Євангеліє: повернення на рубікон» (2011). За активну творчу роботу нагороджений медаллю «10 років незалежності України», Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. Лауреат літературної премії імені Валер’яна Поліщука, літературної премії імені Світочів, Міжнародної літературно-мистецької премії імені Авеніра Коломийця. Дипломант премії імені Івана Франка у галузі інформаційної політики. Нагороджений Почесною Грамотою Кабінету міністрів України. Заслужений журналіст України. Нагороджений орденом Рівноапостольного князя Володимира ІІІ ступеня.